Над містом розмовляють голуби. Про що, не знаю. Про цікаві речі. Про той собор. Про людство. Про війну. Про білий світ, про небо з далиною. А може, він голубці каже: — Ну, як я літав, ти скучила за мною? #ЛінаКостенко

І дощ, і сніг – і все воно минеться. От тільки щастя хочеться душі. #ЛінаКостенко

Сидить пряля та й пряде — сніг іде — іде — іде — нитка рветься де-не-де — а вона пряде й пряде. Вже напряла хуртовин на шапки для верховин — на сувої полотна — на завіску для вікна, на хустину й укривало — мало — мало — мало — мало сніг іде — іде — іде — а вона пряде й пряде...

Синички на снігу Синички голодом намлілись — така зима, така зима!.. Оце б у вирій полетіти, — так батьківщини ж там нема. #ЛінаКостенко

#ЛінаКостенко

#ЛінаКостенко

#ЛінаКостенко

Хай буде сад і дерево крислате і кіт-воркіт і ще багато див Доросла пам'ять - то уже не слайди Тоді вже доля гляне в об'єктив. #ЛінаКостенко

"І жах, і кров, і смерть, і відчай, І клекіт хижої орди, Маленький сірий чоловічок Накоїв чорної біди. Це звір огидної породи, Лох-Несс холодної Неви. Куди ж ви дивитесь, народи?! Сьогодні ми,а завтра – ви" #ЛінаКостенко

На старих фотографіях всі молоді. На старих фотографіях мертві сміються... #ЛінаКостенко

Усе було – і сум, і самота. І горе втрат, і дружба нефальшива. А ця любов – як нитка золота, Що й чорні дні життя мого прошила. Усе було, було й перебуло. А ця любов — як холодно без неї! Як поцілунок долі у чоло. Як вічний стогін пам’яті моєї. #ЛінаКостенко

Вечірнє сонце, дякую за день! Вечірнє сонце, дякую за втому. За тих лісів просвітлений Едем і за волошку в житі золотому. #ЛінаКостенко

— Люди, будьте взаємно ввічливі! І якби на те моя воля, написала б я скрізь курсивами: — Так багато на світі горя, люди, будьте взаємно красивими! #ЛінаКостенко

Прощай, прощай, чужа мені людино! Ще не було ріднішого, як ти. О це і є той випадок єдиний, Коли найбільша мужність – утекти. #ЛінаКостенко

#ЛінаКостенко

#ЛінаКостенко

Хай буде сніг, і музика, і вечір. Хай серце серцю сплачує борги. О покладіть гілки мені на плечі, з мого життя пострушуйте сніги! #ЛінаКостенко

Хай буде сад і дерево крислате і кіт-воркіт і ще багато див Доросла пам'ять - то уже не слайди Тоді вже доля гляне в об'єктив. #ЛінаКостенко

Не пощастило нашому народу. Дав Бог сусідів, ласих до нашесть. Забрали все — і землю, і свободу. Тепер забрати хочуть вже і честь. #ЛінаКостенко

Моя пам'ять плаче над снігами, де стоять берези і хрести. У зимові срібні амальгами біле сонце хоче прорости. Я живу, бо ще мені живеться. Бо живу, дав Бог мені снаги. Із твого невидимого серця кров калини капле у сніги. #ЛінаКостенко