Я вже два дні стримую нереальне бажання куріння, грьобані нерви. Ті скачки настрою, емоцій і переконань мене доконають. Але тим не менше почуваюсь якоюсь такою дико живою…
Згадала оце до дикості круте відчуття, коли в аеропорту є піаніно і хтось починає грати. Таке враження, що навіть літаки затримуються, щоб всі могли дослухати 🥹
Згадала, коли тато приїхав без попередження і мене розбудив зранку. Відчула тоді себе знову маленькою, коли можна розплакатись і обіймати, не відпускаючи.