Чому в стрічці так багато русні. Кожен день тут на них натикаюся. Хто з вас це потягнув??? Я ПИТАЮ

Начальниця пише в суботу: добрий день, кать можеш подивитися а чого в мене тут на репорті «не відповідає»? Ааааааааааааааа, я не хочу працювати як на галері. Ти працюєш в суботу, ну то мене не чіпай.

Була на свята у батьків, в гості приходив дядько, йому трошки за 50. Посиділи за столом, прощаючись стоїть у порозі і каже: «Ну всьо пака, буду помирать, буду дзвонить».

Чому новий рік сьогодні? Вчора був хоч якийсь настрій, сьогодні мене щось попаяло і навіть не можу пересилити себе побажати мамі у відповідь щасливого нового року

Ненавиджу себе за те, що після поганого дня на роботі чи переживань за робочі питання зриваюся на мамі. Вона ж ні при чому, що мій керівник лох і не бачить меж навантаження на одну людину

Цілі три місяці виконувала вчасно домашку з курсу англійської, щоб отримати в кінці сертифікат, щоб тільки роблячи останнє завдання курсу побачити, що одна домашка три тижні тому не збереглася і рахується як невиконана. Синдром відмінниці мене сьогодні добʼє…

Бляха сходила з подругою погуляла ввечері, повернулася, а тут Трамп з русньою вже перемогу 9 травня святкують. Світ давно йобнувся

Сьогодні я те кончене яке якось почистило базу даних на dev. Сивію, плачу, думаю, що помираю. Тим часом керівник цього діджитал проєкту скидає мені меми

Я б дуже хотіла щоб нарешті нормалізували, що подружнім парам не обов’язково навідуватися до батьків постійно разом. Це ок, якщо я вирішила поїхати до батьків сама чи чоловік до своїх. Не треба оце питати а чого Андрій не приїхав? Наче всьо, развод мабуть вже не за горами

Такі цікаві ці тусовки на золотих. сидять два чувака за сусіднім столиком спілкуються гарною українською. Потім раз, бах, чувак щось призабувся, коли розказував за своє студентське життя і вже російську не зупинити. Цікаво чи памʼятають вони ті 10 хв тому?

Вчора прибирала в шухлядах, викидали якісь нотатки, старі записники, знайшла наші з Андрієм листівки, які писали один одному на початку стосунків, коли хотілося порадувати чи коли розуміли, що накосячили і тоді робили такі листи-вибачення. Поплакала від милості цього всього ❤️‍🩹

Дуже важко триматися і не відчувати себе сімейкою дибілів, коли майже нуль людей підтримують нас в рішенні Андрія мобілізуватись. Більшість або ігнорують реальність і не сприймають це серйозно або прямо кажуть «Тю, так а нахуя? Ти шо дурачок?»

Повільно втрачаю роботу через русню…

Сталось неминуче. Андрій змусив подивитися «Безславні виродки». Мені сподобалось

Подобається як я була підлітком, що вмивається водою і не знає цю всю скін кеєр рутін, а тепер в 25 помажуся один раз кремчиком і думаю, що до 100 років про зморшки можна не паритись

Щось все більше починає нудити від роботи, міжнародної корпорації, оцього one goal one team і всякого такого. Особливо на фоні ситуації в країні. Я не вивожу щось оці всі полайт смолтоки

Люблю й ненавиджу ночі з суботи на неділю. Люблю, бо знаю що прокинусь і Андрій вийде на звʼязок. Ненавиджу, бо з тієї ж причини не можу заснути 🙄

Щось все важке і важче працювати в європейській компанії, вони типу не при ділах, але оце виставте ваші цілі на 2026 рік, якісь постійні запити щодо проектів, пріоритетів, а ти сидиш в двох кофтах і під ковдрою, не знаєш чи побачиш світло сьогодні…