Хочу в рашці беликий бадабум. В пітері. Маю там пару підходящих місць, які було б класно підірвати зсередини.

Сьогодні ми запалюємо свічку в памʼять про невинно убитих та закатованих голодом українців. Це має бути нашою памʼяттю. Це має бути нашим рушієм. Те що сталося - повторилося і може повторитися з нами. В памʼять про загиблих та убитих. Або у війську, або для нього.

Моя баба була 26 року народження. Вона пережила голодомор. Її фраза була: " не біда, коли жито не рода, біда - коли не родить лебеда". І розказувала речі, від яких кров і досі стигне в жилах. Я пам'ятаю про голодлмоо, хоча ні я, мі мої батьки не застали його

🇺🇦🇺🇦🇺🇦🇺🇦🇺🇦🇺🇦🙏🙏🙏🙏🙏🙏🙏✊✊✊✊✊✊

Сьогодні день Незалежності у Фінляндії.

Дивуюсь, що в Ізюмі досі немає кавʼярні з бельгійськими вафлями і назвою luft waffle

Знову. Знову, йоханрий бабай, знову

Читаю кгижку, де у ГГ -амнезія за 3 роки життя. Це...страшно. це та боляче, наче гвіздком по склу деруть, тільки скло в середині тебе. Темно і страшно.Я впевнена, що буде ХП, але як до цього дожити - не знаю

The Helmet of Remembrance

Слухайте, а зо це за прикол в англомовному твітері писати імена із маленької літери? Чи це лише американський прикол? Я і так із їх відсутністю пунктуації зависаю, тепер ще й від імен маю тупити?

коли вчергове чуєш про хороших рускіх, а далі виявляється, що вони консерви й імперіалісти

Remembering Eric Dane.

Війна почалась у 14. Але це була не та війна, що зараз. Це було....інакше. 4 роки тому, це почалось по справжньому. Я пам'ятаю цей день, наче було це вчора. Хоча в Ізюмі ще нічого не відбувалося

Головне, чоловіеові не казати

Сьогодні 4 роки. 4 йобані роки

Дорога додому. Втомлена, виснажена, але вільна. Тут кожен кілометр стирає дні полону, а кожна хвилина наближає до найміцніших у світі обіймів.

Справжня світова війна - тільки та, що за участі Німеччини, все інше - ігристий світовий конфлікт